Червона книга України

      Червона книга України — основний державний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних рослин і тварин у  країні, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.

      Мета заснування - поліпшення охорони рідкісних та таких, що знаходяться під загрозою зникнення видів рослинного і тваринного світу; є основою для розробки  подальших дій,  спрямованих на охорону занесених до неї видів тварин і рослин. 

      Залежно від стану і ступеня загрози для популяцій видів, занесених до Червоної книги України, вони поділяються на такі категорії: ·

 -  зниклі: види, про які після неодноразових пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь-яка інформація про їх існування у дикій природі;

· зникаючі: види, що знаходяться під загрозою зникнення, збереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія факторів, що впливають на їх стан;

· вразливі: види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії "зникаючих", якщо продовжиться дія факторів, що впливають на їх стан;

· рідкісні: види, популяції яких невеликі, які у даний час не відносяться до категорії "зникаючих" чи "вразливих", хоча їм і загрожує небезпека;

· невизначені: види, про які відомо, що вони відносяться до категорії "зникаючих", "вразливих" чи "рідкісних", однак достовірна інформація, яка б дозволяла визначити до якої із зазначених категорій вони відносяться,- відсутня;

· недостатньо відомі: види, які можна було б віднести до однієї з вищеперерахованих категорій, однак у зв'язку з відсутністю повної достовірної інформації питання залишається не визначеним;

· відновлені: види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їх охорони не викликають стурбованості, однак не підлягають використанню.

Легенда

      Одного разу стара Зима зі своїми супутниками холодіом та Вітром вирішила не пускати на землю Весну. Всі квіти злякалися погроз Зими, крім проліска, який випрямив свою стеблинку і продавив пролом в товстому сніговому покривалі. Побачило Сонце його пелюстки і зігріло землю теплом, відкривши дорогу Весні.

      Інша легенда оповідає про те, що богиня Флора роздавала квітам костюми для карнавалу і подарувала Проліску білий. Але сніг теж захотів взяти участь в карнавалі. І він став просити квіти поділитися з ним шатами. Квіти, боячись холоду, не відгукнулися на його прохання, і лише пролісок укрив його своїм хітоном. З тих пір сніг і пролісок неразлучні один з одним, як друзі.